Жіноча половина населення Лідса не завжди була дотичною до політики, хоча жінки прагнули реалізувати себе і брати участь в побудові міста та країни. Тривалий час, буквально, багато століть, жительки Лідса не мали відповідних прав. Своєї емансипації вони домагались тривалою та запеклою боротьбою, яка призвела зрештою до значного покращення становища жінки в суспільстві. Далі на leedsyes.
Як повідомляється на сайті Secretlibraryleeds.net, перші спроби жінок відвоювати свої права, в тому числі, політичні, здійснювалися вже у XVIII столітті. Поступово цей рух тільки посилювався, набирав обертів. Жіноча частина суспільства отримала не лише право обирати, але й право бути обраними. Обіймаючи різноманітні керівні посади всіх рівнів, жінки продемонстрували, що можуть бути ефективними, коли мова йде про менеджмент.
Жінки-політикеси в минулому Лідса
Історичний прогрес рухав вперед всі процеси життєдіяльності міст, але мало що змінював у житті, власне, жіночої половини соціуму. Жительки Лідса прагнули свободи, але перші кроки до цього не були скоординованими. Велику дозу натхнення для боротьби за отримання всіх прав, в тому числі, політичних, їм надала праця славетної британки Мері Уолстонкрафт.
Мері Уолстонкрафт ― жінка, яка започаткувала феміністичний рух
Мері Уолстонкрафт запам’яталась завдяки своєму феміністичному погляду на світ, вона створювала книжки і декларувала необхідність розширення жіночих прав. У 1792 році вона написала знаменитий твір “На захист прав жінок”, в якому проголосила, що жінки та чоловіки рівні між собою. Вони повинні отримувати однаковий доступ до знань і всіх видів професійної діяльності, оскільки в рівній мірі є представниками розумних істот світу. Низьке становище жінки в суспільстві письменниця пояснювала тим фактом, що жіноча половина не мала змоги отримувати ті ж знання та навички, що й чоловіки.
Еліс Манн ― політична активістка Лідса
Думки Уолстонкрафт підхопили інші її послідовниці. Крок за кроком сміливі британки просувалися на шляху емансипації. Так, Еліс Манн, яка народилась в Лідсі у 1791 році, стала відомою радикальною діячкою, яка присвятила себе громадському руху за справедливість. Жінка зіграла вагому роль як у луддитському, так і в чартистському, рухах, але в старшому віці почала висловлювати імперіалістичні, колонізаторські погляди.
Відомо, що британка займалась видавничою діяльністю, працювала в книжковому магазині. Її чоловіком став Джеймс Манн, який уславив себе в якості політичного активіста. Ця тема цікавила і його дружину. Після його смерті вона взялася за його бізнес, щоб підтримати свою родину. Еліс Манн дожила до похилого віку, і померла у 1865 році.
Кетрін Бактон ― перша жінка, призначена на керівну посаду в Лідсі
Окрім Еліс Манн, були ще інші видатні політичні та громадські діячки. Одночасно розширювалося поле професійної діяльності жінок. Першою жінкою, обраною на певну посаду в Лідсі, стала у 1873 році Кетрін Бактон. Її обрали до складу шкільної ради. Вона вже була активним членом Жіночої Ради з освіти Йоркшира, та захоплювалася соціальними реформами і захистом дітей. Вона викладала вечірні курси для працюючих жінок у Холбеку та Уортлі з питань здоров’я, харчування та гігієни.
Кетрін активно виступала на користь кулінарної освіти дівчаток, крім того, вона стала національною лідеркою в сфері санітарної просвіти. Заняття з кулінарії для дівчат велися кожні два тижні, і ученицям надавалися роздруковані рецепти, які можна було взяти додому та повторити. Книги Бактон, такі як “Здоров’я та дім” і “Їжа та домашня кулінарія”, користувалися величезною популярністю та читалися по всій країні.
Ізабелла Форд ― відома профсоюзна діячка Лідса
Ізабелла Форд увійшла в історію завдяки тому, що була соціалісткою, профспілковим діячем, пацифісткою, суфражисткою та невтомною борчинею за реформи. Вона розуміла, що боротися за фемінізм буде легше, якщо кинути виклик також іншим проявам нерівності в суспільстві.
Активістка займалась підтримкою працюючих жінок, намагаючись поліпшити для них умови роботи. Заснувала Союз кравців у Лідсі, і взяла на себе провідну роль під час страйку кравців у 1889 році, а також у страйку кравців Бредфорда 1890 року.
У 1890 році за сприяння активістки виникло Товариство виборчого права жінок Лідса. Вже через п’ять років політикеса стала членом виконавчого комітету Лідського відділення Національного товариства виборчого права жінок. Крім того, Ізабелла Форд стала однією з перших, хто приєднався до відділення Незалежної лейбористської партії в Лідсі, та першою жінкою, яка виступила на конференції Лейбористської партії.
Жінки-політикеси в сучасності Лідса
В сучасному Лідсі політичне життя вирує, і в нього активно залучені жінки нарівні з чоловіками. Жительки Лідса жваво відстоюють свої інтереси, переконання, захищають права виборців і намагаються поліпшити умови життя британців, які висловили їм свою довіру.
Ел Гарфвейт ― жінка на посаді лорд-мера міста
У 2023 році лорд-мером Лідса обрали Ел Гарфвейт, яка стала 129-м очільником в історії міста. Жінка також не є байдужою до феміністичного руху, і багато років допомагала жінкам, впроваджуючи відповідну політику.
Політикеса виросла в родині військового. Їй довелося часто змінювати локацію свого проживання: вона побувала в Німеччині, Туреччині та Уельсі. Займалась педагогікою, вивчала англійську мову та психологію в Даремському університеті. В навчальному закладі вона почала брати участь в місцевих та міжнародних кампаніях за права людини та соціальну справедливість.
У 1973 році Гарфвейт вирушила до Лідса, в якому проживала рідня її матері. Політична діячка жила в Чапелтауні, в комунальному будинку дітей та дорослих. Займаючись викладацькою роботою, Ел також проявила себе в ролі громадської активістки, піклуючись про дотримання прав вразливих верств населення. Особлива її увага спрямована на проблемні питання стосовно клімату, стану довкілля, вона дбає про культуру, мистецтво та захист жінок від насильства.
Баронеса Джудіт Блейк ― перша жінка-керівник міської ради Лідса
Баронеса Джудіт Блейк була обрана першою жінкою-керівником міської ради Лідса у 2015 році, і працювала на благо міста до 2021 року. Блейк спрямувала свої зусилля на реформування державних послуг. Політична діячка показала себе в якості сильної та амбітної лідерки. Вона також керувала роботою із залучення внутрішніх інвестицій, щоб зміцнити місцеву економіку і підтримати раду в боротьбі з бідністю та соціальною нерівністю.
Баронеса Джудіт Блейк входила до Ради з питань праці з 1996 року. За час свого перебування на посаді радника політикеса відповідала за широкий спектр сфер, включаючи планування, освіту, дозвілля, культуру та спорт. Протягом цього періоду вона відіграла важливу роль в трансформаційному процесі покращення послуг для дітей у Лідсі. На посаді керівника міської ради Блейк взяла на себе відповідальність за економіку та культуру, домоглася просування міста для участі в конкурсі на звання культурної столиці Європи.
Політичне життя Лідса є різноманітним, невгамовним та стрімким. В нього залучені значною мірою і жінки, які просувають власні ідеї та переконання. Впродовж століть жінки намагалися бути активними і політично грамотними, брати участь в суспільній діяльності, займатися активізмом. Роль жінок в державотворчих процесах не можна недооцінювати, навіть якщо чисельно вони і поступаються чоловікам.