Історія Лідса та регіону цікава та буремна водночас. За роки існування міста сталося чимало історичних подій. Будемо відвертими — не всі вони були позитивними. Сьогодні ми перегорнемо сторінки історії та поговоримо про “йоркширського різника”. Так називали Пітера Саткліффа (Пітер Кунан), який був англійським серійним убивцею. Він позбавив життя 13 жінок. Практично всі вбивства вбивці він здійснив у Західному Йоркширі. Докладніше про вбивцю та події, які відбувалися в нашому місті, поговоримо на сайті leedsyes.com.
У якій сім’ї ріс вбивця: що посієш те й пожнеш
Пітер Саткліфф народився у 1946 році в Бінглі. Він народився у родині звичайного робітника. Варто відзначити, що ріс вбивця у неблагополучній родині. Пітер народився недоношеним, адже його мати була жертвою домашнього насилля. Саме тому малюк народився раніше терміну. Батько, крім того, що знущався з мами та дітей, вживав алкоголь. Джон Саткліфф бив дітей ременем та обзивав Пітера слабаком через худорляву статуру. У чотири роки майбутнього вбивцю відправили до католицької початкової школи Св. Йосипа, де над ним також жорстоко знущалися.
У 15 років Пітер вже покинув школу та почав працювати. Спершу він працював могильником на цвинтарі Бінглі. До слова, цю специфічну роботу юнак дуже любив. Далі Саткліфф працював на фабриці Baird Television, на нічних змінах в Britannia Works of Anderton International.
Що призвело до бажання вбивати
У 1976 році Пітер влаштувався водієм вантажівки в T. & W.H. Clark Holdings Ltd. Кажуть, що чоловік у юному віці наймав повій та мав поганий досвід спілкування з ними. Так це чи ні, достеменно невідомо, проте Пітер був одержимий повіями та спостерігав за ними на вулицях Лідса та Бредфорда.
Також вбивця був одружений. Він знайомиться з 16-річною Сонею Шурмою, дочкою українських і польських біженців із Чехословаччини. Через кілька років, у 1974 році, вони одружуються. Проте у Соні діагностували параноїдну шизофренію. До слова, Саткліфф проживав з дружиною до моменту його затримання.
Перші жертви, яким вдалося врятуватися
Перший напад на повію стався у 1969 році. Чоловік зустрів повію та переслідував її. Догнавший жінку Пітер вдарив її по голові каменем у шкарпетці. Жінка була жива та поскаржилася в поліцію. Поліція відвідала будинок Саткліффа наступного дня, проте повія не заявила на нападника, тому його відпустили.
У 1975 році нападник здійснив свій другий злочин. Його жертвою стала 36-річна Анна Рогульська. Він вдарив жінку молотком і порізав їй живіт ножем. Саткліфф не встиг вбити свою жертву. Анна вижила, проте її психологічний стан був пригнічений. Згодом різник знайшов третю жертву. Саткліфф напав на 46-річну Олів Смолт у Галіфаксі. Його методи були незмінні. Знову в хід пішов молоток та ніж. І на цей раз йому не вдалося вбити свою жертву. Жінка вижила та під час допиту розповіла, що нападник мав йоркширський акцент, але ця інформація була проігнорована поліцією.
Пощастило вижити і 14-річній Трейсі Браун, яку Саткліфф вдарив п’ять разів молотком по голові. Дівчину врятувала автівка, яка їхала дорогою та налякала нападника.
Проте цього ж року Саткліфф здійснив своє перше вбивство. 28-річна Вілма Мері Макканн була вбита цинічно та жорстоко. Вбивця вдарив свою жертву двічі молотком та завдав численних ножових ран. Це все відбувалося в Лідсі. У зв’язку з цим відбулося велике розслідування, в якому взяли участь 150 офіцерів поліції Західного Йоркширу. Загалом, було здійснено 11 000 опитувань, проте виявити злочинця не вдалося.
Подальша доля вбивці
Варто відзначити, що “йоркширський різник” здійснив вбивство тринадцяти жінок між 1975 і 1980 роками. На щастя, сім жінок вижили після зустрічі з різником. Шукали вбивцю дуже довго, а дії поліції були неодноразово розкритиковані. Проте люди, особливо жінки, не дарма критикували дії поліції. Адже за п’ять років масштабних пошуків поліція Західного Йоркшира провела бесіду з вбивцею аж дев’ять разів.
Знайшли вбивцю випадково. У 1981 році поліція заарештувала Саткліффа за водіння з фальшивими номерними знаками. Вже під час допиту він зізнався про вбивства. Різник заявив поліції, що він чув голос Бога, який послав його на землю вбивати повій. Вбивцю засудила на довічне ув’язнення. У 1984 році у різника діагностували параноїдну шизофренію. Проте Високий суд відхилив апеляцію Саткліффа і він продовжував відбувати довічне покарання.
У 2020 році “йоркширський вбивця” помер у в’язниці у віці 74 роки.
Варто відзначити, що це була страшна сторінка історії міста Лідс та регіону, адже всі жінки п’ять років боялися виходити на вулиці. Крім того, спершу поліція не надто активно розглядала справу “йоркширського різника”, адже жертвами були повії. Така позиція ще більше обурювала суспільство, а особливо феміністок.
Ось такий матеріал у нас вийшов. У будь-якому випадку це минуле нашого міста про яке хочеться забути. Але всім варто пам’ятати. Особливо правоохоронним органам, які мають захищати звичайних людей міста та регіону.