За час існування міста Лідс його очолювали різні люди, деякі з яких привернули особливу увагу істориків. Це були видатні історичні постаті і просто дивовижні особистості. Про них доцільно розказати детальніше, адже ці політики знаменували собою певні етапи розвитку самого міста, його розквіту, його досягнень тощо. Далі на leedsyes.
Наприклад, першим очільником міста Лідс став політик Томас Денбі. А першою жінкою в історії міста, яка зайняла цю посаду, стала Джессі Беатріс Кітсон. Вона була відома на місцевому рівні як мирова суддя та захисниця закону про бідних, а також займалася багатьма іншими благодійними справами. Про це розповідається на сайті Phelps-ancestry.co.uk.
Томас Денбі ― перший мер в історії Лідса
Томас Денбі, найперший голова міста Лідс, народився 17 серпня 1631 року в Йоркширі. Політичний діяч брав участь в Громадянській війні у Великобританії, а його рід був заможним і відносився до знаті. Денбі пробув на посаді мера міста 9 місяців: його призначили на цей пост у квітні 1661 року, а усунули з поста 18 грудня того ж року.
Томас Денбі був номінально керівником Лідса, але фактично ці обов’язки виконував його заступник Едвард Аткінсон. Також Денбі відомий тим, що його сімейний герб поклав основу для дизайну міського герба ― символа міста Лідс.
Томас Денбі прожив недовге життя, і помер у 1667 році, ставши жертвою бійки на мечах у таверні Лондона. На честь першого очільника Лідса був названий навчальний заклад ― міський коледж подальшої освіти.
Джессі Беатріс Кітсон
Джессі Беатріс Кітсон вперше серед жінок зайняла місце голови міста Лідс. Це трапилося під час Другої світової війни, у 1942 році. В своїй родині Кітсон стала четвертою людиною, хто посів місце мера міста. Жінка народилась у 1876 році, а дожила аж до 1967 року, тож за своє життя побачила багато змін і перетворень у державі.
Джессі Беатріс Кітсон обрали мером, оскільки її попередник чоловічої статі раптово помер. Жінка зробила великий вклад у розвиток суспільства, працюючи в Опікунській раді Лідса. Також політикиня входила до складу Жіночої ліберальної асоціації Отлі у 1914-1915 роках. Тим не менш, вона виступала проти надання жінкам виборчих прав. Тривалий час намагалась не бути залученою до партійної політики.
Державна служба посідала чільне місце в житті Кітсон. Зберігся її портрет, написаний олійними фарбами, його передали на зберігання до “Leeds Civic Hall”. Автором картини став Артур Ральф Міддлтон Тодд.
Бенджамін Готт
Бенджамін Готт народився 24 червня 1762 року, і став однією з провідних постатей промислової революції. Батьком майбутнього очільника Лідса був Джон Готт, який у графстві займався геодезією та інженерно-будівельною справою. В дитячі роки Бенджамін відвідував гімназію в Бінглі, поки йому не виповнилось 17 років. Потім юнак потрапив на навчання до торговця хутром. Зрештою способом заробітку Готта стало виробництво хутряної тканини.
Політичному діячеві вдалося заробити чималі статки, а свій прибуток від промислової діяльності він вкладав у покращення стану млинів та купівлю нових. Мером Лідса він став у 1799 році, і до моменту своєї смерті у 1840 році вже був мільйонером. Нащадки мера також досягли суттєвих успіхів: його син Джозеф Готт займався виготовленням скульптур, а інший син, Вільям Готт, уславив себе, як відомий філантроп.
Джордж Гудман
Сер Джордж Гудман був англійським зшивачем вовни, суддею містечка та графства Лідс, а також ліберальним політиком. Народився 17 листопада 1791 року в Лідсі в родині Бенджаміна Гудмана (помер 10 червня 1848 року), торговця вовною, і його дружини Енн Редфорд. Кар’єру розпочав, допомагаючи батьку вести його підприємницьку діяльність.
На пост очільника Лідса Гудмана обрали 1 січня 1836 року. Став першим керівником міста після ухвалення Закону про муніципальні корпорації. У квітні того ж року Гудман отримав урочисту відзнаку ― йому подарували золотий ланцюжок з підвіскою з написом на честь його обрання мером.
Після того, як К. Г. Маклеа пішов у відставку, Джордж Гудман знову взяв на себе обов’язки міського голови. Повторно його обрали на цю роль 1 січня 1847 року, а залишив свій пост він 9 листопада 1847 року. Після цього Гудмана ще двічі переобирали на посаду мера Лідса, а у відставку політичний діяч пішов в березні 1852 року, щоб мати змогу балотуватися до парламенту.
Гудман балотувався в Палату громад від округу Лідса протягом п’яти років, починаючи з загальних виборів 1852 року. Свою політичну кар’єру він завершив у 1857 році, оскільки на той момент мав поганий стан здоров’я. Британець переніс інсульт, що спровокував у нього параліч та невралгію.
Окрім політики, Гудман цікавився також філософією та літературою. Одного разу він зробив пожертвування товариству чотирнадцяти птахів з Австралії. Відомо також, що політик жодного разу не був жонатим, і не мав власної родини. Помер мер Лідса, який декілька разів переобирався на цей пост, 3 жовтня 1859 року в своєму будинку в Раундхей. Причиною смерті, імовірно, стали серйозні проблеми із спинним мозком.
Ейлін Тейлор
Ейлін Тейлор стала першим чорношкірим лорд-мером Лідса. Ця жінка зайняла посаду очільника Лідса у 2019 році. Починаючи з 2008 року, Ейлін Тейлор працювала в якості члена ради від Лейбористської партії, тоді вона стала радницею Чапел Аллертон. Достроково вийшла на пенсію у 2012 році, аби зосередитися на місцевій політиці.
Батько політичної діячки приїхав у місто у 1960-х роках, і вона приєдналася до нього на початку 1970-х, коли була підлітком. Ейлін Тейлор народилась у 1956 році. Освіту здобула в коледжі Парк-Лейн, а потім у віці 19 років почала працювати в Національній системі охорони здоров’я. Жінка вела свою професійну діяльність в галузі проблем із навчанням та психічним здоров’ям.
Ейлін стала 126-м очільником міста Лідс за всю його історію. У своїй промові політикиня тоді сказала, що дуже рада честі, яка їй випала, і тому, що саме вона буде представляти місто Лідс на політичній арені. Крім того, політикиня зробила висновок, що це дуже відповідально ― бути першим чорношкірим лідером і керівником мегаполіса. Таке рішення, на думку новообраного лорд-мера, свідчило про те, що Лідс є великим та різноманітним містом.
На посаді мера Ейлін Тейлор пробула до травня 2021 року, оскільки пандемія коронавірусу не дозволяла провести вибори. Вперше з часів Джорджа Бретта строк повноважень мера продовжили ще на додатковий рік. Джордж Бретт, один з керівників Лідса, був обраний на 1947-1948 роки, а потім ще виконував свої обов’язки до 1949 року.
Історія Лідса багата на видатних осіб, чиї імена гордо лунають з вуст нащадків. Про цих історичних діячів зберігають згадки, свідчення, архіви, їх біографії досліджують фахівці. Лідс може по праву вважатися неупередженим та прогресивним містом, адже в ньому є місце різноманітності в усіх її проявах. Очолити місто може кожен: чи то жінка, чи то навіть людина афроамериканського походження, бо на перший план виходить професіоналізм, особисті якості і політичні цілі. В Лідсі намагаються створити умови для вільного політичного вибору і самоствердження, аби кожен зміг відстоювати власні принципи, захищати інтереси і вподобання. Тож Лідс сміливо можна назвати сучасним провідним мегаполісом, яскравим взірцем свобод, справедливості, рівності і чесної конкурентної боротьби.