Лідс ― галасливий мегаполіс з цікавою історією, сповнений дивовижних фактів. Наприклад, тут археологи знайшли кістки давніх бегемотів, які колись гуляли по території сучасного міста. Вік археологічної знахідки оцінили приблизно в 130 тисяч років. Це трапилося у 1851 році, коли робітники, що копали глину на цегляному полі в Уортлі, побачили дещо незвичайне. Далі на leedsyes.
Вчені дійшли висновку, що величезні північні гіпопотами загинули під час останнього міжльодовикового періоду. Їх останки передали для зберігання в Міський музей Лідса. Знахідка мала велике наукове значення.
Лідс починав своє існування в епоху Середньовіччя, як саксонське селище, про що розповідається на сайті Localhistories.org. При цьому, він доволі швидко та інтенсивно розвивався, і упродовж всього свого історичного шляху квітнув і збагачувався, здобувши статус одного з лідируючих міст Великобританії.
Історія Лідса багата на резонансні події, але деякі з них привернули особливу увагу істориків. На них слід окремо сконцентруватися, якщо є бажання докладніше дізнатися про це місто.
Лідс у XVII столітті: місто під час громадянської війни та епідемії
У 1642 році у Великобританії розпочалася громадянська війна. Протистояння спалахнуло між королем та парламентом. Більшість громадян тоді повстали на підтримку монарха, і армія роялістів зайняла Лідс. Однак в січні 1643 року місто захопили парламентські солдати.
На початкових етапах громадянської війни в Лідсі знаходився гарнізон королівської армії під командуванням сера Вільяма Севіла. Під своїм командуванням він мав 500 вершників та 1500 піхотинців. Проти нього виступив ворог в обличчі суворого сера Томаса Фейрфакса, під керівництвом якого перебувало військо загальною кількістю 3000 вершників та піхотинців. Це трапилося 23 січня 1643 року. Фейрфакс взяв у полон близько 500 осіб, але негайно звільнив їх після того, як вони пообіцяли більше ніколи не братися за зброю проти парламенту.
Лідс парламентські воїни тримали аж до літа 1643 року, коли після поразки в битві при Йоркширі були змушені покинути місто. Парламентська армія повернулася до Лідса в квітні 1644 року. Вони утримували Лідс до самого завершення громадянського протистояння.
Сер Вільям Севіл
Епідемія чуми в місті
У 1644 році в Лідсі спалахнула епідемія чуми ― типове явище для того періоду. Хоча Лідс і був багатим та благополучним містом, однак йому не вдалося уникнути лиха, і багато в чому це зумовила антисанітарія міського середовища. У 1645 році епідемія з особливою жорстокістю лютувала в Лідсі.
Чума забрала життя 1300 мешканців міста, робота на щотижневих ринках зупинилась, а смерті відбувалися з такою страшною частотою, що у парафіяльних книгах не встигали залишати відповідні записи. У 1694 році Лідс обзавівся водопроводом, завдяки чому епідеміологічна ситуація суттєво покращилась. Однак дозволити собі підключення до цієї мережі могли не всі містяни.
Епідемія холери в Лідсі у XIX столітті
Епідемії не залишали в спокої давній Лідс, і час від часу знову давали про себе знати. Так, у 1832 році в Лідсі відбулася епідемія холери, внаслідок якої загинуло понад 700 осіб. Друга епідемія 1849 року забрала життя понад 2000 містян.
Ближче до середини XIX століття Лідс вже був чималим містом, його населення становило близько 100 тисяч осіб. На той час така кількість жителів вважалась досить великою, а Лідс, відповідно, вважався мегаполісом. Швидко зростаюче місто потребувало реформування в галузі комунального господарства. Однак цього зроблено не було. Вулиці залишались брудними, умови у зведених будинках оцінювалися як вкрай незадовільні. Перенаселеність призвела до спалаху небезпечної хвороби.
Лихо змусило владу міста інакше подивитися на питання гігієни та загального благополуччя Лідса. У 1850-х роках міська рада побудувала каналізацію, але дуже багато будинків Лідса не були до неї підключені. В багатьох будинках, як і раніше, мешканці користувалися вигрібними ямами або ж відрами. Лише у 1899 році в місті стало обов’язковим підключення будинків до каналізації.
Лідс у XX столітті: дві світові війни
Лідс, як і інші міста, став учасником та свідком Першої світової війни (1914―1918 роки). Він зробив великий вклад в оборонну промисловість, адже в Крос-Гейтсі розташовувалося велике підприємство з випуску боєприпасів для військових дій.
Саме в Барнбоу в районі передмістя Крос-Гейтс трапилася страшна трагедія часів Першої світової війни. Тоді 35 робітниць віком від 14 років і старше були знищені на Барнбоуському заводі зброї, який пізніше став Королівським артилерійським заводом Барнбоу. На підприємстві працювало загалом 16 тисяч робітників з таких населених пунктів, як Лідс, Уейкфілд, Селбі, Уезербі. Також завод мав власну залізничну станцію.
На заводі відбувся вибух в 42-му цеху, внаслідок чого і загинуло 35 осіб. Також багато робітників підприємства травмувалися через вибух. Механік Вільям Паркінг отримав срібний годинник з гравіюванням за хоробрість, виявлену при порятунку робочих під час трагічного інциденту. Про тяжкий період нагадує меморіал в Лідсі.
Друга світова війна в житті Лідса
Під час Другої світової війни Лідс також докладав зусиль, наближуючи перемогу. Можливо, цей вклад був не таким суттєвим, як за часів Першої світової війни, однак він мав місце, і про нього варто пам’ятати. Лідсу в якомусь сенсі пощастило, що це місто не зазнало таких величезних втрат і руйнувань, як інші міста того періоду. Цьому сприяло його географічне розташування та відсутність яких-небудь значних за масштабом промислових об’єктів.
Однак місто також постраждало від дій ворожої армії. Під час Другої світової війни 77 людей в Лідсі загинули від бомб, а 197 будівель було зруйновано. В ніч на 14 березня і вранці 15 березня 1941 року Лідс пережив найбільші в своїй історії бомбардування. На Бістон (передмістя Лідса) скинули більше бомб, ніж на будь-який інший район міста, але він відбувся найменшими ушкодженнями.
Корабель під назвою “Арк Ройял” Королівського військово-морського флоту був прийнятий на озброєння Лідса, однак його затопили. Але містяни змогли зібрати понад 9 мільйонів фунтів стерлінгів у 1942 році на новий корабель, перевищивши мету в 5 мільйонів фунтів стерлінгів.
Історія Лідса дійсно вражає, в ній є свої дивовижні події, свої загадки та феномени. Якщо досліджувати це питання, можна зробити висновок, що шлях міста був непростим, але цікавим. Буремні гучні історичні події викували Лідс, загартували його, дали йому досвід, особливо, що стосується війн та епідемій. Ці лиха чорною ниткою пройшли через історичний шлях, але зробили містян міцнішими. Долаючи наслідки таких подій, жителі Лідса згуртувалися, і зрештою ще більше полюбили своє рідне місто зі славетним минулим і багатообіцяючим майбутнім. Історики занотували це в архівах та наукових працях, аби наступні покоління робили висновки, і берегли себе, свою вітчизну, пам’ятаючи про тяжкі випробування.
Місто активно розвивається і рухається вперед, випереджаючи інші міста Сполученого Королівства за різними показниками. Згідно статистичних даних, кількість жителів міста у 2022 році становила 812 тисяч мешканців. Населення Лідса зростає, і очікується, що вже найближчим часом воно сягне позначки в 1 мільйон осіб.