Архітектура міста Лідс вражає. Тисячі туристів приїжджають у наше місто, аби побачити унікальні архітектурні ансамблі, насолодитися прекрасною атмосферою, затишними вуличками. Ратуша Лідса — займає особливе місце. Це муніципальна будівля ХІХ століття на Хедроу (колишня Парк Лейн). Потрібно відзначити, що це одна з найбільших ратуш у Сполученому Королівстві. Будівля була задумана як муніципальний палац для демонстрації могутності та успіху вікторіанського Лідса. Ратуша була відкрита королевою Вікторією у 1858 році. Проте давайте про все по черзі. Докладніше про історію створення ратуші в місті читайте на сторінках сайту leedsyes.com.
Історія: з чого все почалося
Корпорація Лідса до 1813 року розташовувалася в Moot Hall, який також використовувався для судових цілей. Проте наше місто почало активно розвиватися і до середини ХІХ століття можновладці зрозуміли, що будівля стала замалою. Відповідно споруду знесли в 1825 році. Натомість нова будівля суду почала функціонувати на Парк-Роу.
А ось історія міської ратуші з’явилася через конкуренцію. Поруч з Лідсом є місто Бредфорд і виявляється, що ці два населених пункти завжди конкурували між собою. І після того, як у Бредфорді звели St George’s Hall, Лідс вирішив побудувати власну ратушу.
Відомий реформатор та лікар Джон Дікін Хітон “підливав олії у вогонь” своїми розповідями про “відомі старі міста, чиї ратуші є постійною славою мешканців”.
У 1850 році міська рада Лідса провела публічні збори, на яких було прийнято рішення про будівництво ратуші. Проте спроба зібрати кошти шляхом публічної підписки не вдалася, тому вирішили зводити будівлю за кошти міста. Нова споруда мала символізувати важливість промислового центру та громадянську гордість і впевненість.
Будувати новий об’єкт вирішили у Парк-Лейн. Ця локація була розташована на краю міста. Місце під будівництво придбали у багатого торговця Джона Блейдса за 9 500 фунтів.
Будівництво ратуші
У 1852 році міською радою Лідса був оголошений тендер на проєктування архітекторів у рамках відкритого конкурсу. Проте завдання для архітекторів було “зі зірочкою”, адже вони мали створити проєкт будівля якої ще не було у природі. В одній споруді мали гармонійно функціонувати зали для проведення тренінгів, концертні зали, будинки суду, муніципальні офіси, кабінети для прийому мера. Також зал мав вміщувати 8000 людей. І все це за невеликий кошторис, який згодом викликав навіть глузування. Адже плани були амбітними, а бюджет мінімальним. Загалом, було подано близько 16 заявок, проте очікували більшу кількість охочих. У результаті, перемогу здобув Катберт Бродрік, молодий архітектор із Галла, який був невідомий за межами свого рідного міста. Йому було лише 19 років.
Потрібно відзначити, що у місті Лідс не було зведено жодної споруди таких масштабів.
17 серпня 1853 року був закладений перший камінь у фундамент мером Джоном Хоупом Шоу. Додамо, що церемонія була розкішною, а святкування продовжилися громадським бенкетом, урочистостями і феєрверками.
Потрібно відзначити, що проєкт переслідували різні перешкоди. А все через стислі терміни, ратушу мала відкрити королева Вікторія. Також великою проблемою був брак робітників. Річ у тім, що у жовтні 1853 року розпочалася Кримська війна і чоловіки були потрібні для армії. Це призвело до того, що робоча сила була нестабільною, а це уповільнювало роботу.
До слова, що найкоштовнішою вийшла Зала Ради в південно-східному куті (тепер відомої як Кімната Альберта). І загальна вартість становила приблизно в 125 000 фунтів стерлінгів (13 мільйонів фунтів стерлінгів у 2021 році). Хоча робітниче населення Лідса у той період було на межі бідності, проте міські керманичі виділили такі кошти на оздоблення цього приміщення.
Також було багато змін у дизайні: включення органу, вентиляційні вежі, вази на парапеті даху тощо.
Тривалий час були дискусії навколо встановлення вежі. Адже вежа — це додаткові кошти, яких і так було витрачено чимало. У 1856 році вежа була офіційно схвалена і вона коштувала 5500 фунтів стерлінгів.
Прекрасний результат
У результаті, ратуша Лідса має класичний стиль, проте це могутній архітектурний об’єкт, який стоїть на вершині сходів на кургані. До слова, курган був спеціально зведений, аби будівля передавала свою велич та могутність.
Південний, головний фасад Хедроу має годинникову вежу заввишки 68.6 метри. Головний вхід зроблений у формі арки, яка містить троє розкішно орнаментованих кованих дверей. Проте є менший вхід, який знаходиться на сході.
Зал Вікторії — облицьований мармуровими колонами з позолоченими капітелями та базами. Також тут є намальовані різні девізи навколо стін. У сучасному періоді цей зал використовують для проведення оркестрових концертів. У центрі вестибюля стоїть біла мармурова статуя королеви Вікторії заввишки 2.4 метри.
Потрібно відзначити, що у ратуші були розташовані муніципальні відділи, зал суду, поліцейська станція, а також місце для концертів і громадських заходів.
Відкриття ратуші
Кошторис будівництва перевищив у три рази запланований бюджет. Проте рада Лідса вважала ратушу чудовою інвестицією та вірила у подальший успіх міста. Тим більше, що будівлю мала відкрити сама королева Вікторія.
6 вересня 1858 року королева Вікторія прибула до Лідса. На центральному залізничному вокзалі її зустріла велика кількість людей (понад 400 000 осіб). Королева залишилася на ніч у Woodsley House на Clarendon Road, будинку мера Пітера Фейрберна. Звичайно, приїзд королеви був справжнім святом для Лідса: вулиці були прикрашені прапорами, транспарантами, організували фестиваль, виставку місцевих виробів у Суконних рядах.
А вже наступного дня, 7 вересня 1858 року, офіційно була відкрита ратуша Лідса. Щоправда, будівля ще не до кінця була завершеною.
До речі, через два тижні в приміщенні ратуші Британська асоціація сприяння розвитку науки провела свої щорічні збори. Потрібно відзначити, що наше місто багато років хотіло прийняти цей захід, проте він став можливим лише після будівництва та відкриття муніципальної ратуші. Звичайно, потім у будівлі було проведено ще багато конференцій, виставок, різноманітних заходів.
Подальша доля будівлі
Друга світова війна не пошкодувала ратуші. У 1941 році відбулося бомбардування Лідса і влучення в східну сторону ратуші. Був пошкоджений дах та стіни на Калверлі-стріт. Згодом все було відремонтовано. Потрібно відзначити, що під час війни у будівлі був розташовувався пост ARP. У 1942 році в ратуші почав функціонувати ресторан, де люди могли скуштувати гарячу їжу за доступну ціну. Це заклад став популярним і після війни, проте ресторан вирішили закрити у 1966 році.
Додамо, що майже все минуле століття ратуша була почорніла від кіптяви та диму. Все через активний розвиток промисловості міста. Саме тому у 1972 році відбулося перше офіційне прибирання споруди. До слова, ратуша була визначена будівлею I класу.
А у 2019 році розпочався масштабний проєкт реконструкції всієї ратуші.
Ось така історія легендарної будівлі Лідса, яка безсумнівно є окрасою міста. Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви дізналися більше інформації про будівництво ратуші Лідса.
