Лідс не часто фігурував в історичних подіях, де центральне місце займали б битви. Однак в історії цього міста все ж було протистояння, яке завдяки масштабності винесено в окремий розділ літопису. Битва при Лідсі трапилась 23 січня 1643 року, коли в Британії зіткнулись інтереси роялістів та парламентаріїв. Детальніше на leedsyes.
Ця подія, як повідомляється на сайті Military-history.fandom.com, відбулась в рамках Громадянської війни у Великобританії. Арміями-суперниками керували командири сер Томас Фейрфакс і сер Вільям Севіл. Під проводом першого ватажка виступило військо на захисті парламенту, а під проводом другого боролися солдати на стороні короля.
Передумови і причини для битви
Перша англійська громадянська війна відбувалася в Англії та Уельсі з 1642 по 1646 рік. Тоді король Карл I оголосив війну парламенту, членів якого вважав зрадниками. В грудні 1642 року сер Вільям Севіл розмістив у Лідсі гарнізон для роялістів.
Роялістський гарнізон зазнав нападу з боку парламентаріїв. Ті прагнули відвоювати свої позиції на місцевому рівні, адже перед цим граф Ньюкасл суттєво змінив баланс сил. Саме він у Йоркширі на користь роялістів ввів свою 8-тисячну армію, а захоплювати Лідс наказав одному зі своїх командирів ― серу Вільяму Севілу.
Яким був Лідс на момент війни?
Місто Лідс на момент битви мало статус невеликого населеного пункту, який не відігравав реальної стратегічної ролі під час Громадянської війни в Англії. Його цінність полягала в тому, що тут виробляли непогані хутряні речі. Економічна роль міста була достатньо вагомою. Лідс розташовувався через дороги в Йорк, Честер і Халл, контролюючи доступ до виробництва продуктів харчування в Йоркській долині.
Вулиці Лідса не відрізнялись особливим простором і широтою, вздовж них стояли будинки з дерева та соломи, а не з каменю та плитки. До того ж, місто оточували відкриті поля та луки. Бріггейт являла собою широку основну вулицю Лідса, яка йшла на північ від мосту через річку Ейр, з вузькими будинками по обидва боки та будівлею суду.
Лідс не мав якихось міцних стін навкруги і достатнього рівня укріплень. Вільям Севіл подбав про захист міста, викопавши траншею глибиною шість футів від церкви Святого Іоанна на Аппер-Хед-Роу до річки. Напередодні боїв підступи до міста вздовж обох кінців Бріггейта і Хед-Роу були забарикадовані, а поблизу знаходилися оборонні позиції.
Хід битви
Лорд Фердінандо Фейрфакс відправив свого сина, Томаса Фейрфакса, укріплювати оборону сусіднього Бредфорда, перш ніж піддатися на його пропозицію атакувати Лідс. Згодом Севіл, який мав військо чисельністю приблизно дві тисячі осіб, побудував траншею на західній околиці Лідса, зруйнував один міст на підході до міста та добряче зміцнив інший. Тим часом Фейрфакс зібрав сили, і атакував противника, маючи у своєму розпорядженні військо розміром три тисячі осіб.
Приблизно о 13:00 або 14:00 Томас Фейрфакс, за даними істориків, повів своїх солдат в наступ, аби напасти на роялістів. Сильна завірюха ускладнювала завдання, тим не менш, йому не стала на заваді. П’ять рот парламентських сил рушили до церкви Святого Іоанна. Роялісти зазнали атаки відразу в трьох місцях, і були змушені відійти. Їх відкинули вниз по Кіркгейту, військові опинилися в районі місцевої церкви. З цієї церкви вони спробували втекти через річку, однак декілька осіб потонули, здійснюючи втечу.
Битва тривала понад трьох годин. Парламентаріям вдалося здобути перемогу в цьому епізоді протистояння. Вони взяли в полон 500 військових, привласнили собі чотири прапори, дві латунні гармати, а також зброю та боєприпаси. Військо Томаса Фейрфакса понесло втрати у кількості близько 20 осіб, між тим, військо його противника втратило приблизно вдвічі більше людей. Полонених солдат змусили дати обіцянку, що вони не підуть більше проти парламенту, і після цього їх відпустили.
Наслідки битви
Невдовзі після цієї поразки роялісти відступили до міста Йорка. Незабаром після тієї події відбувся ще один наступ прибічників короля, які на цей раз боролися під керівництвом графа Ньюкасла. У боях при Адвалтон-Мур парламентарі зазнали незначної поразки від сил Ньюкасла, а невдовзі після цього пало місто Бредфорд. Томас Фейрфакс втік, і потім перебував протягом 1643 року в облозі у парламентській фортеці Халл.
Прибічники монарха лише тоді відійшли до Йорка, коли шотландська армія Ковенантера рушила на південь на підтримку парламенту. В липні 1644 року армія короля зазнала повної поразки в битві при Марстон-Мур, внаслідок чого північ Англії відійшла у зону впливу парламентських військ.
Лідс за свого існування переживав різні часи та інциденти. Битва при Лідсі стала визначною історичною подією, завдяки якій історики зайвий раз пригадують про це місто і його спадщину. Впродовж століть Лідс неодноразово виживав на фоні війн та інших важких епопей, але неодмінно відновлювався і ставав краще, ніж був. В літописі закарбувалися міць та витривалість, хоробрість та жага до життя цього славетного мегаполіса, який вміє дивувати і зачаровувати.